- розполіг
- -ло́гу, ч., заст.Розташування, розміщення чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розполіг — іменник чоловічого роду розташування арх … Орфографічний словник української мови
РОЗПОЛ — Ржевский опытный завод первичной обработки льна … Словарь сокращений и аббревиатур
розполіскування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розполіскувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
розполіскувати — ує, недок., розполоска/ти, о/ще, док., перех., розм. Руйнувати, зносити, змивати своїм плином … Український тлумачний словник
розполоскати — див. розполіскувати … Український тлумачний словник